Стендап-комік Рон Вайт мав усі шанси залишитися непоміченим. Наркотики в юності та відсутність підтримки могла його кинути на саме дно суспільства. Та доля розпорядилася інакше. Отримавши єдиний ілюзорний шанс на порятунок з життєвої прірви, він ним скористався. Далі на houstonski про феноменальний успіх відомого коміка за порядком.
Наркотики, армія та соціальне дно
Народився майбутній комік 18 грудня 1956 року у Фрічі, що в Техасі. Рон Вайт з самого дитинства вмів чудово розповідати історії. За словами самого стендапера, до цього його залучив Енді Гріффіт. Ще в юному віці до його рук потрапив запис цього відомого коміка. Сталося це вже в Дір-Парк, неподалік від Х’юстона, куди переїхала сім’я Вайта. Він його слухав та переслухував. Рон казав, що він був просто зачарований, як навіть не слово, а кожний склад Гріффіта звучав смішно. Він навіть вдесяте переслухуючи вже відомі жарти, не переставав сміятися. Так і зародилася любов до вдалих висловів та гумору.
Та за першим захопленням комічним словом у підлітковому віці прийшло і ще одне. Ним стали наркотики. Хлопець продовжував використовувати гумор, але як спосіб уникнути дорослішання та приховати глибинні проблеми. А вони були чималі. Рона через наркотики виганяють зі школи. Більшість ровесників його цураються навіть попри його дотепність. Юнак потрапляє у неблагонадійну компанію. Поступово Вайт йде на соціальне дно.
Щоб якось урятуватися від залежності, в один з моментів просвітлення Рон вирішує піти до армії. Юнак обрав Військово-морський флот. Та розв’язати проблему з наркозалежністю це не допомогло. Навпаки, Рон у своїх виступах не соромиться розповідати про цей період життя. Він згадує, що на флоті він зумів “удосконалити” свою дружбу з наркотиками. Моряк Рон не цурався ніяких важких наркотиків. Його кілька разів спіймали під кайфом і вигнали з війська. З цього життєвого періоду комік Рон Вайт отримав прізвисько “Tater Salad”. Отримав він його через любов до цієї страви. У майбутньому воно стане його сценічним ім’ям.
Лікування від залежності та шанс на адаптацію
Здавалося, що його майбутнє вирішене. І закінчить він десь у підворітні дуже швидко. Та життя дало Рону ще один шанс. Керівництво Військово-морського флоту не викинуло моряка Рона Вайта зі служби. Воно попіклувалося про те, щоб проблемний хлопець отримав належне лікування. Рон потрапив до Х’юстонської програми боротьби з наркотиками. Він ухопився за цей шанс. Це було важко та Вайт зумів побороти наркозалежність. У процесі реабілітації його запрошували розповісти свою історію зцілення. Маючи талант оповідача, він із задоволенням не соромився розповідати правду. Та оскільки це був Рон Вайт, то розповідати про це серйозно у нього не виходило. Був період, коли керівництво Х’юстонської програми хотіло його відсторонити від цієї кампанії. Вони мотивували це тим, що не можна розповідати про наркотики так кумедно і з гумором. Та він мав успіх. Його запрошували на виступи не тільки до наркозалежних. Згодом майбутній комік відвідав практично усі старші школи Х’юстона. Вайт почав консультувати програму і незабаром став її основним спікером.
Ззовні було ніби все добре. Рон не вживав важких наркотиків. Він мав роботу. Однак припинити вживати марихуану він не зумів. Згодом до цього додався алкоголь. Тож його відсторонили від спікерства у Х’юстонській програмі боротьби з наркотиками.
Продавець штормових вікон
Життя продовжувалося. Щоб заробити на порцію віскі треба було працювати. Вайт переїхав до Арлінгтона, купив вантажівку і з неї продавав штормові вікна. У одному зі своїх монологів комік згадує про цей період. Він каже, що з нього доволі поганий продавець. Але при випадковій зустрічі в стриптиз-барі він легко міг впарити вікно-друге випадковому знайомому. Таке життя тривало наступних 10 років. Вікна, алкоголь, трава, стриптиз-бари та випадкові знайомства.
Все змінилося 13 вересня 1986 року. Цю дату Рон Вайт вважає другим днем народженням. Почалося з банальної випивки. Після чергового вдалого анекдоту друг умовив його виступити в комедійному клубі. Рон Вайт погодився. На сцені він відчув смак стендапу. Доленосною стала і зустріч після виступу з Джеффом Фоксвортом. Він теж лише починав у стендапі. Вони зустрілися в гримерці. Джефф дав кілька порад стендаперу-початківцю і вони розійшлися. Наступного дня вони знову зустрілися і Рон Вайт підвозив нового знайомого. Але сталася жахлива аварія. Автомобіль Рона зіткнувся з іншою автівкою. Вони дивом залишилися живими. Обидва вирішили, що це доля, тому з того часу їхня дружба стала довговічною.
Наступні 13 років стали пошуком себе у жанрі стендапу. Рон Вайт виступав у різноманітних закладах. Здебільшого це були дешеві клуби. Але Рон приглядався до виступів колег. Слідкував за реакцією публіки. Виробляв свої способи та хитрощі. Комік ставав популярним. За візитівку йому слугувала сигара та склянка зі скотчем. З ними він і виходив до мікрофона.
Комедійний тур “Сині комірці”
Чергуючи злети та падіння, Вайт проводив свій час. Після чергового розриву стосунків Рон зробив паузу і переїхав до друга у Мексику. Одного разу до нього зателефонував Джефф Фоксворт. Він сказав, що є непоганий шанс зробити щось справді грандіозне. Рон погодився.
Фоксворт пропонував друзям тур “Сині комірці”. Це мало бути чотирисерійне турне з власними гуморесками. До співпраці у турі коміки запросили також Білла Енгволла та Дена Вітні, який згодом став відомим світові як Ларрі Кабельник. Після узгодження програми у січні 2000 року “Сині комірці” розпочали своє турне. Одразу тур отримав шалену популярність.
Наступні кілька років квартет коміків не припиняв виступи. Вони виступили у майже сотні міст. “Сині комірці” змогли заробити понад 15 мільйонів доларів. Це був успіх, на який не розраховував жоден з них. Проєкт став найприбутковішим комедійним туром за весь час. Стендап-коміки разом випустили три DVD-диски. Загалом їх було продано понад 5 мільйонів примірників. На випуск першого диску коміки потратили 3 мільйони, а змогли за нього виручити аж 38 мільйонів. У 2003 році кінокомпанія Warner Brothers зняли шоу “Блакитні комірці: комедійний тур”. На момент прем’єри стрічки на телебаченні проєкт став найпопулярнішим фільмом в історії Comedy Central.
Стендапери стали настільки відомими, що разом виступати їм стало затісно. Тому кожен пішов власною стежкою.
Самостійне плавання
Перший власний диск Рон Вайт справив у 2003 році. Він мав назву “П’яний на публіці”. Далі він створив телевізійний проєкт “Вони називають мене смачним салатом”. Ця передача стала з найбільшою кількістю глядачів за всю історію існування Comedy Central. У наступні два роки виходили нові DVD диски Tater Salad. Вони теж стали успішними. Останній у 2005 році навіть був номінований на премію “Ґреммі”. Далі круговерть успіху.
- 2005 рік — Вайт випустив фільм “Дурня не виправиш”. Він транслювався у прайм-таймі кабельного телебачення та зібрав біля екранів 4,5 мільйони глядачів.
- 2005 рік — вихід нового шоу “Комедійний тур “Сині комірці” знову в дії”.
- 2006 рік — друга премія “Ґреммі” за “Комедійний тур “Сині комірці” – Один в дорогу”.
- 2006 рік — Рон Вайт випустив першу власну книгу “Рон “Татер Салат” Уайт: Я мав право мовчати… але я не мав здібностей”. Книга потрапила до списку бестселерів New York Times.
- 2008 рік — випуск шоу “Салют військам”. Отримані кошти направили до Фонду збройних сил для допомоги пораненим військовослужбовцям та їхнім родинам.
- 2009 рік — третій альбом “Поведінкові проблеми”.
- 2013 рік — четвертий альбом “Трохи не професійно”, який став платиновим.
- 2016 рік — Рон обіцяє балотуватися на пост президента США. Обіцянку не виконав.
- 2020 рік — комік оголошує про прощальний тур та завершення кар’єри. Цьому завадив ковід. Турне продовжилося у 2022, але артист продовжив виступи.
- 2025 рік артист продовжує давати концерти.
Рон Вайт також спробував себе в ролі актора. Він знімався в епізодах серіалу “Дорожні хлопці”. Рон також зіграв ролі другого плану у фільмах “Жахливі боси” та “Секс у великому місті 2”. Комік зіграв головну роль у фільмі “Автомобілі”. Він також став співпродюсером документального фільму “Наречений”. Стрічка отримала приз глядацьких симпатій на кінофестивалі Tribeca у Нью-Йорку у 2013 році.
Вайт по-філософськи та з гумором говорить про життя. “Я вважаю, що якщо життя дає тобі лимони, ти повинен зробити лимонад… І постаратися знайти когось, кому життя дало горілку, і влаштувати вечірку.” Це чудово відображає його стиль – саркастичний, веселий і з ноткою життєвої мудрості.