Коли мова заходить про релігію в США, уява часто малює невеликі церкви в тихих містечках чи готичні собори в центрі мегаполісів. Але Х’юстон має свою особливу історію. Тут розташована Lakewood Church, найбільша церква Америки, де щонеділі збираються десятки тисяч людей, а ще мільйони стежать за трансляціями онлайн.
У центрі цього феномену — Джоел Остін, проповідник із широкою усмішкою, голосом телеведучого й посланням, яке більше схоже на мотиваційний тренінг, ніж на традиційну проповідь. Комусь він подобається, інші ставляться скептично. Але факт залишається фактом: він зумів перетворити колишню арену баскетбольного клубу Rockets на духовний “мегаполіс”.
Як вийшло, що місто нафти, медицини й NASA стало релігійною столицею для мільйонів вірян? Що стоїть за популярністю цього руху — віра, шоу чи маркетинг? І чому саме Джоел Остін став символом цілої доби нової американської проповіді? Про все це далі на houstonski.com.

Від крамниці комбікормів до духовної імперії
Церква Лейквуд була заснована Джоном Остіном. У цьому йому допомагала друга дружина Долорес. Сталася ця подія у День матері, 10 травня 1959 року. Урочистості з нагоди відкриття відбулися у наметі. Присутніх вірян на відкритті було менш ніж сто. Згодом церква переїхала до покинутого комбікормового магазину на північному сході Х’юстона.
Джон відносився до південної баптистської релігійної громади. Та після хрещення він заснував Лейквуд як церкву для харизматичних баптистів. Ще трохи згодом парафіяни стали позаконфесійною громадою. Їхня кількість збільшувалася в геометричній прогресії.
Через три роки засновник нової церкви залишив церкву. Це сталося через покликання його на виконання проповідницької місії за межами Х’юстона. Натомість головним пастором церковної громади став Марвін Кроу. До своїх обов’язків очільника церкви Остін повернувся аж у 1969 році. За цей час його паства збільшилася в кілька разів. Тож постала нагальна потреба у новій будівлі для зібрань.
У 1972 році прочани розпочали будівництво нового приміщення. Воно мало вміщувати майже тисячу вірян. Однак уже в 1979 році навернених налічувалося понад 5 тисяч. Такий успіх Lakewood Church став можливим через те, що Джон і Доді створили та вели телевізійну програму. Вона була щотижневою та транслювала харизматичні проповіді лідера. Програму можна було побачити у ста країнах світу.
У 1987 році відбувся офіційний початок будівництва нового приміщення храму. Він мав містити 8 тисяч людей. За рік віряни Lakewood Church мали нове місце для зібрань.

Початок династійного пасторства
У 1999 році засновник церкви Лейквуд помер. Його місце зайняв наймолодший син Джоел. Він став достойним свого батька пастором. За часів Джоела Остіна кількість парафіян Лейквуда зросла майже вп’ятеро. Тепер церкву щотижня відвідувало до 30 тисяч щотижня. В кілька разів більше людей слухало проповіді нового пастора по телевізору. Цю кількість вірян не могло вмістити приміщення храму. Цей чинник спонукав до переїзду до більшого приміщення.
Наприкінці 2003 року церква підписала довгостроковий договір оренди з містом Х’юстон на придбання Compaq Center, колишньої спортивної арени Х’юстон Рокетс. Після юридичних перипетій 16 липня 2005 року Lakewood Church переїхала до орендованого закладу. Він міг вміщати майже 17 тисяч відвідувачів. За оренду на 30 років церква мала сплатити 11,8 мільйона доларів. Крім цього релігійна громада зробила реконструкцію та ремонт на 100 мільйонів.
У листопаді 2018 року CBS News назвала церкву Лейквуд найбільшою мегацерквою у Сполучених Штатах, яку щотижня відвідує близько 43 500 осіб. Згідно з даними опитування, опублікованими у 2024 році, церкву щотижня відвідували 45 000 осіб.
Глобальний вплив: медіа та благодійність
Під керівництвом Джоела Остіна церква Лейквуд досягла всесвітньої популярності. Зараз церковні служби транслюються мільйонам глядачів. Lakewood Church активно використовує всі можливі медіаресурси для поширення своїх послань, транслюючи служби на національних та міжнародних телеканалах. Крім того, церква займається благодійною діяльністю, надаючи допомогу постраждалим від стихійних лих та підтримуючи місцеві громади.
Книги Джоела Остіна, включно з такими бестселерами, як “Your Best Life Now”, ще більше підвищили авторитет церкви. Керівництво розробило програми служіння для всіх верств населення. У релігійній громаді мають місце програми для дітей та молоді. Тут активно піклуються про паству з інклюзивними потребами. Навіть мультимовність Х’юстона теж враховано. Проповіді ведуться в певні дні іспанською для латиноамериканської спільноти. Забезпечує церква і групи підтримки для тих, хто стикається з життєвими проблемами, сприяючи почуттю спільності.

Критика Lakewood Church
Але навіть попри таку діяльність знаходяться критики церкви. Їй та зокрема Джоелу Остіну закидають різноманітні зауваження. Зокрема дорікають пропагування теології процвітання. Тобто ніби Джоел свідомо та спеціально у своїх проповідях закликає до пожертв. Він це заперечує категорично.
Церкві також закидають повільну реакцію на ураган Гарві. Нібито адміністрація не захотіла відчинити приміщення церкви для постраждалих. Та і цю інформацію релігійні лідери відкидають.
Якби там не було, але Lakewood Church під керівництвом Джоела Остіна стала символом сучасного релігійного руху в Америці, поєднуючи традиційні цінності з інноваційними підходами до проповіді та спільноти. Її історія — це приклад того, як віра, лідерство та стратегічне мислення можуть трансформувати релігійну організацію в глобальний феномен.